Процедура була розроблена спеціально для спортсменів, але може використовуватися всіма, хто регулярно піддається серйозним фізичним навантаженням.
Енергійні люди, які ведуть активний спосіб життя, знають, як важливо підтримувати м’язи в тонусі. Не менш важливо їх правильно підготувати до навантажень. Спортивний масаж був придуманий спеціально для цієї мети. Поряд з розминкою, він дозволяє запобігти травмам під час тренувань, підвищити працездатність, уникнути появи больових відчуттів в м’язах, суглобах. Використовується він також з метою розслаблення, зняття втоми після занять, фізичних навантажень, швидкій реабілітації після ушкоджень.
Що являє собою спортивний масаж і його види
Спортивний масаж – це комплекс мануальних прийомів, які впливають на м’язи, зв’язки, суглоби, нервові центри з метою підвищення витривалості і працездатності всього організму.
Процедура була розроблена спеціально для спортсменів, але може використовуватися всіма, хто регулярно піддається серйозним фізичним навантаженням. Стане в нагоді любителям походів, скелелазіння, мисливцям, велосипедистам, бігунам, іншим енергійним людям.
Залежно від охоплення поверхні тіла розрізняють:
- загальний спортивний масаж (націлений на роботу з різними ділянками і групами м’язів);
- місцевий, який приділяє увагу певній зоні (наприклад, спортивний масаж ніг у ковзанярів або спини у плавців).
Конкретний варіант підбирається лікарем індивідуально на підставі побажань, стану здоров’я, анатомічних і фізіологічних особливостей клієнта, а також виду спорту, яким займається пацієнт.
Залежно від призначення процедури виділяють чотири методики спортивного масажу:
- Тренувальний. Використовується з метою підвищення працездатності і майстерності спортсмена, продуктивності занять. Зазвичай проводиться з тренуваннями, підлаштовується під їх особливості. Відрізняється для різних видів спорту та рівня інтенсивності навантажень. Найчастіше проводиться через 2-3 години після інтенсивного тренування. Після закінчення процедури фахівці рекомендують прийняти гарячу ванну або відвідати сауну для закріплення результату.
- Попередній. Відноситься до короткострокових методів, що використовуються для підготовки спортсмена до змагань. Проводиться за 5-20 хвилин до розминки, тренування або турніру. Допомагає мобілізувати ресурси, підвищити тонус організму, розігріти м’язи, зняти симптоми передстартової лихоманки. Залежно від мети застосування може бути розігріваючим, розминкою, тонізуючим або заспокійливим.
- Відновлювальний. Проводиться після важких навантажень для зняття втоми, повернення сил, поліпшення дієздатності. Зазвичай використовується після занять, змагань або між тренуваннями. Може бути короткочасним або тривалим, найчастіше виконується двічі на день.
- Після травм. Необхідний для швидкого відновлення звичної форми, повернення до вправ після ушкоджень. Застосовується після серйозних травм: забитих місць, розтягнень, переломів, вивихів і т.д. Спрямований безпосередньо на роботу з потерпілими сухожиллями і м’язами.
Правила і техніка виконання спортивного масажу
Основна особливість, що відрізняє його від класичного варіанта, – використання більш активних рухів, інтенсивність яких повільно наростає. Глибина і сила впливу визначаються завжди персонально. Крім того, спортивний масаж призначений не для розминки всього тіла, а на опрацювання певних груп м’язів. Для досягнення більш вираженого результату в процесі використовують спеціальні розігріваючі засоби: мазі, креми і т.д.
Під час сеансу спортивного масажу фахівець керується трьома правилами:
- Перед процедурою пацієнт повинен прийняти зручне положення, максимально розслабитися, що дозволить пропрацювати м’язи і нервові вузли з найбільшою ефективністю.
- Рухи масажиста повинні бути спрямовані в бік лімфатичних вузлів. Це необхідно для стимулювання нервових центрів і підвищення витривалості організму. Самі лімфовузли під час масування не зачіпаються. Ігнорування цього правила може принести більше шкоди, ніж користі.
- Маніпуляції використовуються в міру сильні, але пацієнт не повинен відчувати болю, за винятком ситуацій, коли вона викликана не самою процедурою, а супутніми факторами. У початківців спортсменів неприємні відчуття можуть з’явитися через утворення великої кількості молочної кислоти і мікророзривів в мязах. Основні прийоми спортивного масажу: погладжування, вібрація, розтирання, розминка – запозичені з класичної техніки.
Позитивний ефект масажу
Подібно до будь-якого іншого масажу, процедура має загальнозміцнюючу, стимулюючу, розслаблюючу дію. Крім того, він забезпечує специфічні ефекти, актуальні для спортсменів:
- скорочує ризик травматизму при виконанні вправ;
- зменшує навантаження на серцево-судинну систему за допомогою стимуляції лімфотоку і кровообігу;
- сприяє досягненню більш високих спортивних показників;
- зменшує наслідки впливу молочної кислоти на організм;
- збільшує обсяг м’язової тканини, насичує її киснем, позбавляє від шлаків.
Показання до спортивного масажу
В першу чергу процедура рекомендована початківцям і професійним спортсменам. Також скористатися ним варто людям:
- які ведуть активний спосіб життя;
- регулярно зазнають серйозні фізичні навантаження;
- планують наростити м’язову масу, зміцнити організм, підвищити працездатність;
- бажаючим повернутися до тренувань і фізичній роботі після травм, операцій, тривалої перерви.
Протипоказання до спортивного масажу
Не рекомендується користуватися процедурою в період гострих, важких станів: лихоманки, кровотеч, загострення хронічних захворювань, наявності запальних процесів, шкірних висипань, пухлин, туберкульозу, відкритих ран.
Спортивний масаж протипоказаний:
- людям з серцево-судинними патологіями, підвищеним артеріальним тиском;
- під час вагітності, при наявності каменів в нирках і печінці;
- пацієнтам з психічними та венеричними хворобами.
При наявності сумнівів у можливості проведення сеансу варто проконсультуватися з лікарем.
Трохи про історію
Початок професійного спортивного масажу було покладено ще в стародавні часи. Першими, хто стали застосовувати розминання м’язів перед тренуваннями і Олімпійськими Іграми, стали греки. Для підготовки тіла до фізичних занять і змагань використовували розтирання з маслами. Поряд з примітивним масажем, в стародавній Греції приділяли велику увагу розминці і регулярності тренувань, заклавши тим самим фундамент для сучасних фітнес-програм і спортивного режиму.
У Візантії окремі елементи його входили в курс підготовки військових. Після зникнення древніх імперій разігрівючі техніки були призабуті. Інтерес до нього відродився тільки в кінці 19 століття. У цей період почали активно вивчати фізіологію, приділяючи особливу увагу механічному впливу на шкіру і тканини організму. Було відмічено, що певні маніпуляції з деякими групами м’язів викликають прилив сил і підвищують у спортсменів витривалість.
Винахідником сучасної техніки спортивного масажу вважають професора Заблудовского, який вивчав методи підвищення ефективності людського організму. Розробки професора були опубліковані на початку 20 століття в журналі «Спорт» і привели до появи окремої професії – спортивного масажиста. Спочатку фахівці цього напрямку займалися тільки лікуванням травм і відновленням працездатності після них. З розвитком професії в радянський і пострадянський час спектр її можливостей розширився.
